Розкидало по світу,розділило родини,
Звикло серце боліти, п’є по краплі новини,
що там чути від сина, через гуркіт снарядів,
Чи вціліли домівки під ударами градів.
Ви тримайтеся, рідні, і не смійте померти,
розписалися кров‘ю ви на кожному метрі,
Наші душі сповиті в чорно-білі альбоми,
Хай дороги розбиті, але треба додому.
Приспів.
Я так хочу додому,
я так хочу додому,
Ці слова заповідні,
На вустах у мільйонів….
Там де все нам знайомо,
Де ми завжди потрібні,
я так хочу додому,
обійняти всіх рідних…
Обійняти черешню і фату її білу,
і зіграти нарешті всі забуті весілля,
і молитися знову до Святого причастя,
і прибити підкову до порогу на щастя.
Біля рідного дому,в Україні безкраїй,
нам здавалось, що добре там, де нас ще немає,
Нас приймають в обійми добрі,лагідні люди,
але краще, ніж вдома,нам ніколи не буде…
Приспів.
Я так хочу додому,
я так хочу додому,
Ці слова заповідні,
На вустах у мільйонів….
Там де все нам знайомо,
Де ми завжди потрібні,
я так хочу додому,
обійняти всіх рідних…
Залиш коментар і будеш перший!