Як тебе не любити, мій рідний край,
Моя земля квітуча, дитинства рай!?
Тут минають дні і ночі мого життя,
Від світання до світання ллється часу ріка!
У полі чистім зупинюсь…
За тебе рідна просто знову помолюсь!
Синє небо, жовта степу мережа,
Ти волошки вітром в свої коси вплела!
Синє небо, птахом відліта душа,
Ти в мені, а в тобі я!
Ооо, Україно! Ооо,Україно!
А що може бути кращим за твої пісні,
За твої казкові ночі, теплі, весняні?
А що може буть милішим за тії слова,
Що відверто мовить серце: «Кохаю я…»
У полі чистім зупинюсь….
За тебе мила, просто знову помолюсь!
Синє небо, жовта степу мережа,
Ти волошки вітром в свої коси вплела!
Синє небо, птахом відліта душа,
Ти в мені, а в тобі я!
Ооо, Україно! Ооо,Україно! Моя земля!
Залиш коментар і будеш перший!