Ходить повітрям утомлений Яків
Значить межу між зимою і літом
Човен рибальський кидає якір
Ніби пакетик із чаєм "Ліптон"
Рання пора безнадійно впертих
Пора повертань і пора продовжень
Ось капітан розглядає берег
Наче газету старих оголошень
Скільки вивчати води зимові
Як прочитати знаки повчальні?
Мудрість - вона не лише у слові
Але й в мовчанні, в мовчанні
Скільки, питаю, на ранковій мові
Гаснуть поволі вогні причальні?
Щедрість - вона не лише у любові
Але й в прощанні
Той капітан - щирість!
Той капітан - радість!
Той капітан - вірність!
Той капітан - правда!
Правда, правда!
Плани повітрям, наче вітрила
Ламає нічні причали
Мені важливо, що ти говорила
І надважливо, про що мовчала
Жовто до ранку світять ліхтарі
Світять знесилено, до знемоги
В небі зимовому, ніби в лікарні
Живуть відвертості й тривоги
Дивна пора відчайдушно сміливих
Довгі часи голосних і тихих
Коїться по осінніх зливах
Моря нічного болючий вивих
Скільки, питаю, на ранковій мові
Гаснуть поволі вогні причальні?
Мудрість - вона не лише у слові
Але й в мовчанні
Той капітан - щирість!
Той капітан - радість!
Той капітан - вірність!
Той капітан - правда!
Правда, правда!
Той капітан, що у шторм, не в спокій
Вголос сміється і люльку палить
Той, хто думки твої знав напамя'ть
Любив тебе і твоє дно глибоке
Йому байдужі чужі причали
Тиша, мов повінь, проти повчання
Мудрість його не лише у слові
Але й в мовчанні, в мовчанні
Той капітан - щирість!
Той капітан - радість!
Той капітан - вірність!
Той капітан - правда!
Правда, правда!
Правда!
Правда!
Правда!
Залиш коментар і будеш перший!